- марнувати
- -у́ю, -у́єш, недок., перех.Даремно, без користі витрачати гроші, майно тощо. || Даремно, без користі губити життя, силу тощо. || Гаяти (час).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
марнувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вакувати — у/ю, у/єш, недок., перех., розм. 1) тільки 3 ос. Залишатися необробленим (про землю). || Не бути нічим заповненим; не використовуватися. 2) перен. Марнувати, гаяти час … Український тлумачний словник
гаяти — га/ю, га/єш, недок., перех. 1) Те саме, що барити. 2) Витрачати марно, марнувати (час) … Український тлумачний словник
загаювати — юю, юєш, недок., зага/яти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Те саме, що затримувати. 2) Марно витрачати, марнувати (час). || Заповнювати чим небудь (час) … Український тлумачний словник
загоряти — я/ю, я/єш і загора/ти, а/ю, а/єш, недок., загорі/ти, рю/, ри/ш, док. 1) Набувати засмаги, ставати смаглявим під дією сонячного проміння. || Присмалюватися на сонці (про рослини). 2) тільки недок., перен., розм. Марнувати, гаяти час; перебувати у… … Український тлумачний словник
збавляти — я/ю, я/єш, недок., зба/вити, влю, виш; мн. зба/влять; док., перех. 1) Зменшувати кількість чого небудь, знижувати щось. || Зменшувати ступінь вияву, інтенсивність чого небудь. 2) розм. Відбирати що небудь у когось, залишати без чогось, позбавляти … Український тлумачний словник
змарнувати — у/ю, у/єш, перех. Док. до марнувати … Український тлумачний словник
калічити — чу, чиш, недок., перех. 1) Завдавати каліцтва кому , чому небудь; робити калікою. || Завдавати шкоди; псувати, нівечити, марнувати. 2) Вимовляти неправильно; перекручувати, ламати (про мову, слова) … Український тлумачний словник
марнований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до марнувати … Український тлумачний словник
марнування — я, с. Дія за знач. марнувати … Український тлумачний словник